Зміст програми спрямований на вивчення історії філософських пошуків та винайдення граничних орієнтирів людського буття, поетапного становлення світоглядних уявлень та культури людського мислення, форм та рівнів пізнання, осмислення буття, сутності історії та культури, фундаментальних вимірів та цінностей людського буття. Основною ціллю дисципліни є формування у світоглядних орієнтирах студента базових соціально-філософських знань та розвиток високоморальних ціннісних орієнтирів молодої людини в сучасному життєвому просторі. За своєю структурою дисципліна складається із трьох розділів та пятнадцяти тем.  В першому розділі вивчається становлення та розвиток філософії. Другий розділ розглядає соціальну філософію, третій – це філософія науки та вчення про буття.

     Згідно з вимогами освітньо-професійної програми після вивчення навчального курсу «філософія» студенти повинні знати: основні етапи розвитку світової та вітчизняної філософії, провідну проблематику цих етапів та особливості побудови світоглядних знань; видатних представників світової та вітчизняної філософії, їх вихідні ідеї; провідні проблеми сучасної філософії та орієнтуватися в їх змісті; значення основних філософських термінів; форми та рівні практичної діяльності; особливості універсальних законів діалектики; рушійні сили суспільного розвитку; тенденції розвитку соціально-етнічних спільностей та процеси культурної глобалізації; основи науково-технічної революції; сутність політики як соціального явища; тенденції розвитку економічної глобалізації; специфіку розвитку інформаційного суспільства. 

 

      Студенти повинні вміти: співставляти та аналізувати переваги та недоліки певних філософських позицій; порівнювати частково-наукові та філософські знання певних проблем; опрацьовувати філософські тексти; аналізувати проблеми сучасного життя із використанням філософських понять, категорій і термінів; пояснювати особливості різних форм і типів світогляду; виявляти та аналізувати основні форми мислення, застосовувати закони логіки й діалектики для аналізу певних інтелектуальних утворень. Система оцінювання курсу 100 балів.

      Оцінювання якості знань студентів, в умовах організації навчального процесу за кредитно-трансфертною накопичувальною системою здійснюється шляхом поточного, підсумкового (семестрового) контролю за 100-бальною шкалою оцінювання, за шкалою EСTS та національною шкалою оцінювання. й – це філософія науки та вчення про буття.