Історичне слов’янознавство як комплексно-наукова дисципліна складається з різноманітних галузей історичних, етнографічних, лінгвістичних, антропологічних та інших знань. У сучасних умовах слов’янознавство є важливим елементом викладання етнографії народів Центральної та Південно-Східної Європи практично в усіх провідних університетах і навчальних закладах слов’янських, західноєвропейських та інших країн. Вивчення етнографії західних, південних та східних слов’ян є одним із чільних напрямків вітчизняної історичної науки. Ця дисципліна тільки недавно викладається студентам вищих навчальних закладів України як окремий нормативний курс. Особливої ваги вивчення та дослідження етнографії слов’янських народів набуло наприкінці ХХ ст., коли на карті з’явилися нові незалежні держави: Хорватія, Словенія, Чехія, Словаччина, Боснія та Герцеговина, Македонія, Сербія і Чорногорія, Україна, Білорусь, Російська Федерація і особливо на початку XXI ст., коли у слов’янських країнах відбуваються масштабні соціально-економічні та політичні зміни, пов’язані із вступом окремих слов’янських держав до Європейського Союзу.
Вивчення курсу «Етнографія слов’янських народів» має на меті не тільки теоретичне засвоєння матеріалу, а й ознайомлення студентів з етнографічною спадщиною слов’янських народів, розширення їх культурно-світоглядних горизонтів. Виходячи з цього, до студентів ставляться такі вимоги:
1. Знати особливості походження та могти назвати основні етапи етнічної історії слов’янських народів.
2. Аналізувати природний рух населення слов’янських країн та його вплив на етнічні процеси.
3. Уміти співставляти основні галузі господарства й заняття слов’ян, аналізувати етнічну специфіку їх домашніх промислів і ремесел.
4. Розпізнавати й порівнювати типи поселень, жител у слов’янських народів, визначати локальні особливості народного вбрання та харчування цих народів.
5. Розуміти особливості громадського побуту слов’ян, інтерпретувати їхню сімейну та календарну обрядовість.
6. Уміти оцінювати досягнення західних, південних та східних слов’ян у різних галуззях народного мистецтва: вишивці, килимарстві, різьбленні по дереву, кераміці та інших.
7. Визначати їхній внесок в основні жанри фольклору: обрядові пісні, перекази, казки, епічні твори, а також у народну музику, танці.
Зміст курсу «Етнографія слов’янських народів» тісно пов’язаний із багатьма суміжними історичними, народознавчими, суспільними, природничими дисциплінами і включає матеріал з історії західних і південних слов’ян, історії України, всесвітньої історії, археології, антропології, психології, лінгвістики, демографії, педагогіки, краєзнавства, мистецтвознавства, етнодержавознавства, історії зарубіжної культури, етики і естетики, економічної і соціальної географії зарубіжних країн та інших.
Отримані знання допоможуть студентам в організації уроків з народознавства, всесвітньої історії, історії зарубіжної культури, у позаурочній роботі з учнями (пошуковій, гуртковій), у туристичних, ділових подорожах у слов’янські країни, при зустрічах із побратимами, при утворенні спільних підприємств та інше.
- Teacher: Олег Миколайович Марченко