Мета навчальної дисципліни: висвітлити теорію і практику єдиного всесвітньо-історичного педагогічного процесу, розкрити закономірності становлення школи та освіти, суспільно-історичну значущість професії педагога, озброїти студентів знаннями теоретичних основ сучасної педагогічної науки, практичними та творчими уміннями, що необхідні для ефективної організації педагогічного процесу в умовах сучасного інформаційного середовища.

Завдання вивчення дисципліни:

  • засвоєння студентами головних положень історії педагогіки та сучасної педагогіки;

  • здійснення цілісного аналізу теорії і практики виховання у історичному розвиткові, аналізу історико-педагогічного процесу у його єдності і різноманітності;

  • формування умінь і навичок аналізу педагогічних теорій, розвиток педагогічного мислення, здатності до аналізу педагогічних явищ і процесів;

  • формування педагогічної позиції щодо процесу навчання учнів;

  • засвоєння форм і методів групової педагогічної діяльності;

  • формування готовності до використання педагогічних умінь та навичок, передового педагогічного досвіду в практичній діяльності вчителя закладу середньої освіти.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

  • основні теоретичні поняття курсу, зміст базових понять;

  • зміст основних державних документів, що стосуються системи освіти в Україні взагалі;

  • розуміти соціальну роль освіти у вирішенні глобальних проблем людства;

сучасні тенденції реформування системи загальної середньої освіти;

  • загальні тенденції розвитку педагогіки, освіти та виховання у конкретних історичних періодах розвитку провідних цивілізацій; педагогічні ідеї та погляди представників педагогічної думки України та світу;

  • структуру та закономірності педагогічного процесу системи загальної середньої освіти;

  • механізми використання особистісного потенціалу для вирішення педагогічних завдань навчання і виховання;

  • елементи педагогічної техніки керування собою і педагогічним процесом в цілому;

  • напрямки і засоби професійного самовдосконалення.

Студенти повинні уміти:

  • оперувати основними теоретичними поняттями курсу, систематизувати зміст базових понять;

  • аналізувати сучасні тенденції реформування і адаптації системи загальної середньої освіти до умов життя (суспільства), що постійно змінюються;

  • здійснювати порівняльний аналіз педагогічних ідей провідних педагогів минулого;

  • працювати з історико-педагогічною літературою та першоджерелами;

  • характеризувати наукові уявлення про закономірності педагогічного процесу, а також обґрунтовувати модель взаємодії «учитель-учень» в середині системи загальної середньої освіти та за її межами;

  • виявляти основні складові структури педагогічної діяльності та бачити себе суб’єктом цієї діяльності;

  • бачити шляхи реалізації гуманної позиції учителя в розумінні мети і завдань власної педагогічної діяльності;

  • користуватися елементами педагогічної техніки щодо керування своєю власною поведінкою та системою взаємодій «учитель-учень»;

  • оперувати педагогічним мисленням, бути здатним до аналітичного осмислення педагогічної дійсності, реалізовувати творчий підхід до визначення педагогічних дій у нестандартних ситуаціях, уміння приймати найбільш вдалі рішення у відповідності до педагогічних закономірностей та принципів навчання і виховання;

  • користуватися основними шляхами та засобами професійного самовдосконалення.

Форма підсумкового контролю – екзамен.